Після Євхаристії відбулась спільна трапеза на свіжому повітрі а згодом імпровізований фестиваль, під час якого кожна група мала змогу зробити презентацію своєї країни. Варто зазначити, що значною частиною цього дійства були неймовірно запальні танці, якими ми усі разом прославляли Бога. Атмосфера була дивовижна, в одну мить стало зрозуміло що усі мовні бар'єри раптово розчинились в повітрі. Тому усі без винятку, і смугляві африканці, і енергійні італійці, і надзвичайно щирі казахи, а також українці об'єдналися в одній танцювальній молитві, прославляючи Всевишнього за Його велич.

Під час цього дійства був один дуже цікавий момент. Коли молодь з України хотіла навчити присутніх танцювати, то один юнак запитав, чи знають інші як танцює пінокіо? Виявилося, що серед італійців є хлопець, якого звуть пінокіо. Тому його відразу попросили на сцену і він дуже швидко став улюбленцем публіки. Наша молодь навіть запросила його жити в Україну на що він залюбки погодився.

Надзвичайно відкритою людиною є і господар цього місця отець Шимон Муха, людина на зріст зовсім не велика але зате з велетенською душею. Він разом зі своїм вікарієм, зріст якого навпаки сягає майже двох метрів поблагословив усіх учасників і побажав приємного перебування у Кракові. Завершили ми цей день у колі родин, які прийшли разом з нами на парафіяльне подвір'я смажити запашні ковбаски.