Чи не найбільшу підтримку людям у їх справедливих прагненнях до демократичних прав і свобод надає Українська православна церква Київського патріархату (УПЦ КП). Згадаймо хоча б вчинок послушника Михайлівського Золотоверхого монастиря, який у горезвісну ніч на 30 листопада відчинив двері собору і, таким чином, врятував значну кількість людей від озвірілих беркутівців.
Крім того, на днях глава УПЦ КП Патріарх Філарет відмовився святкувати свій 85-літній ювілей на знак скорботи з приводу глибокої політичної кризи у державі і початку вуличних силових протистоянь між громадянами та працівниками міліції.
Нам вдалося поспілкуватися із православним священиком КП, настоятелем храму Преподобної Параскеви Сербської, протоієреєм Миколою (Семелюком).
- Стосовно подій, які відбуваються в Києві протягом останніх двох місяців, є офіційна позиція нашої церкви, яка висловлена святійшим патріархом Філаретом. – розповідає о. Микола. – Церква завжди повинна бути зі своїм народом, але вона закликає до мирного протистояння, а не силового. Тому пролиття крові є неприпустиме. Але ми бачимо, що ситуація загострюється. У Києві є дуже багато священиків, які безперестанку читають молитви за мир і спокій у державі. Ми у свою чергу кожний день після служби стаємо з громадою на коліна і промовляємо молитву за Україну, завжди беремо участь у мітингах, які проводять на Центральній площі.
Сьогодні відновлюють всі репресії, які проводила у свій час радянська влада. Народна мудрість каже, що кожен народ гідний своїх правителів. Що ми заслужили, то маємо. Але в Біблії є й інші приклади, коли стіни Єрихону впали після молитви віруючих. І якщо влада не зважає на свій народ (який є її джерелом), то така влада не від Бога.
Під час інавгурації президент кладе руку на Конституцію й на Біблію і говорить, що несе відповідальність перед Богом і перед людьми. Тому він повинен зважати на думку сотень тисяч людей, які незгідні з діями влади. Люди не поїхали до Києва підтримувати якусь політичну силу. Люди поїхали відстоювати свою гідність і честь, своїх дітей та ідею, якою жила Україна останніх 20 років.
Україна не Росія. Українців батогом не розженеш. На мій погляд, владі та народу треба було швидше сідати за стіл переговорів: у такому разі не було б таких прикрих протистоянь і кривавих наслідків. Владі потрібно навчитися слухати думку свого народу. Громадянської війни нікому не потрібно.
В ногу з народом ідуть і священики Української греко-католицької церкви (УГКЦ). Скандального розголосу набула історія, пов'язана із погрозою міністерства культури подати судовий позов на уніатське духовенство, котре брало участь у мирних акціях протесту на Майдані Незалежності. Предстоятель УГКЦ Святослав Шевчук пояснив, чому єпископи і священики на боці демонстрантів:
- Церква не є учасником політичних процесів, але вона не може стояти осторонь, коли її вірні просять про духовну опіку. Наші вірні спільно з іншими громадянами України озвучили в мирний спосіб своє бачення європейського вибору України на основі християнських та загальнолюдських цінностей. Ці засади спираються на Божий закон і захищати їх доручив нам сам Христос-Спаситель, наказуючи силою Святого Духа продовжувати Його місію і «нести Добру Новину вбогим, проповідувати полоненим визволення, сліпим – прозріння, випустити пригноблених на волю, оповістити рік Господній сприятливий» (пор. Лк. 4, 18). Присутність духовного отця там, де перебувають його вірні, є складовою частиною пастирської опіки. Бути зі своїми вірними – це обов'язок священика, що випливає з самої місії Церкви. Цій місії, дорученої Христом, наша Церква завжди була вірною і такою залишиться у майбутньому, незважаючи на будь-які погрози.
Українська православна церква Московського патріархату займає неоднозначну позицію щодо подій у столиці. З одного боку, викликає повагу вчинок чотирьох православних священиків МП, які стали щитом між мітингувальниками та міліцією на місці силового протистояння на вул. Грушевського. Нагадаємо, на світанку 21-го січня церковники прийшли освятити протестувальників та попросити в Бога сил для них, бо, за їх словами, ВВшники, спецпризначенці та все, що розміщено далі за їх щитами - зло. Після молитви збройні сутички припинилися на цілу добу. З іншого боку, ключовими словами у лексиконі більшості отців цієї конфесії є «терпіти» і «коритися».
- Я, звісно, не уповноважений висловлювати церковну думку, тому висловлюю свою особисту – як священика і православного християнина, – каже ієрей Роман, священик Кафедрального собору Святого Духа. – На мій погляд, якщо влада не змушує вбивати, красти, іти на гріх проти Бога, то їй потрібно коритися. Батько, виховуючи своє дитя, іноді, можливо, й перегинає палицю, але якщо дитина покориться, то за це Бог дасть їй щастя, навіть якщо батько був у той момент неправий.
Господь спустився з небес тоді, коли на землі панував рабовласницький лад. Але він не став на чолі війська, щоб цей лад перемогти. Якби Христос прийшов на землю, аби змінити владу, то він би прийшов царем. Тому священики, котрі благословляли людей на те, щоб іти проливати кров і скидати владу, не є рабами Христовими.
Христос, якби захотів, сам скасував би рабовласництво. Але він цього не зробив. Господь заповів панам не знущатися над своїми рабами, а рабам – не користуватися добротою своїх господарів і виконувати все, що вони велять.
У Старому Завіті є історія, яка може слугувати прикладом для усіх поколінь. Цар Саул гнався за Давидом, помазаним на царство пророком Самуїлом, неодноразово кидав у нього меч, але той ухилявся і тікав. Коли ж Саул зайшов у печеру справити потребу, то натрапив на Давида з його військом. Давид не підняв на нього руку, бо був вірний йому, незважаючи на гоніння. Давид став царем тільки після смерті Саула і був одним із найславніших царів єврейського народу.
Тож треба терпіти і Богові мол итися. Якщо ми не задоволені тим, що маємо, то треба молитися, щоб Господь дав нам те, що могло б нас задовольнити.
Християнська церква західного обряду солідарна з іншими конфесіями щодо неприпустимості силового сценарію перебігу подій. Римо-католики у своєму ставленні до Майдану хоч і відзначаються загальною консервативністю, та все ж підтримують мітингарів у їхніх прагненнях, молячись за мирне вирішення конфлікту.
- Кожна людина має право на гідне життя в своїй державі, – зазначає о. Андрій Пеканець, вікарій римсько-католицької парафії Воздвиження Всечесного Хреста (Чернівці). – Те, що зараз діється у Києві, маю на увазі сутички, силові протистояння і кровопролиття, є вкрай небезпечним і неприпустимим. Я однозначно не підтримую цих бійок. Це є зло. Церква не підтримує силовий сценарій. Агресія породжує агресію. Зло породжує зло. Отож, силовий сценарій у вирішенні будь-яких конфліктів чи непорозумінь ніколи не може бути виправданим. Ніколи насилля не може бути способом будівництва вільної, незалежної держави.
Кожна людина грішна зі своєї натури, але і кожна людина благодаттю Ісуса відкуплена до спасіння. Отже, виходити на Майдан і мирно виражати свій протест, однозначно, не є гріхом. Гріх є тоді, коли брат піднімає руку на брата.
Християни, звісно, підпорядковуються державі, яка є від Бога, і законам, але не можуть погоджуватись зі злом. Ми не можемо стояти збоку, вдаючи, що нічого не відбувається. Кожна людина має право на гідне життя в своїй державі. Із вчення Церкви відомо, що «якщо державна влада, перевищуючи свої повноваження, пригноблює громадян, то громадянам дозволено захищати свої права і права своїх співгромадян від зловживань влади, дотримуючись меж, установлених природним і Євангельським Законом» (ІІ Ватиканський Собор, Gaudium et spes, 74).
В ім'я Боже звертаюсь до усіх людей доброї волі: необхідно зупинити кровопролиття і молитись за всіх громадян України, за мир, спокій та братню любов.
Не стоять осторонь бурхливих подій і протестанти. Днями з офіційним зверненням виступив голова церков євангельських християн-баптистів України В'ячеслав Нестерук. У оприлюдненому зверненні лідер українських баптистів закликав владу і опозицію «негайно всіма мирними засобами врегулювати ситуацію».
- Оскільки події в Україні дійшли критичної межі і суспільство стоїть за крок до громадянської війни, ми переконані, що потрібно негайно всіма мирними засобами врегульовувати ситуацію, що склалася. Закликаємо всі сторони конфлікту перейти від слів до конкретних дій задля примирення, – йдеться у зверненні.
Микола ГУЦУЛЯК
