З перших же годин нас прийняли до себе парафії французького регіону Ельзас та німецького регіону Ортенау. Щирими та відкритими посмішками запросили нас також і родини, де ми проживали. Кожен із них відкрив для нас не тільки двері своїх будинків, але і своїх сердець. Їхня приязнь зігрівала в мінливу погоду, яка чекала на нас в Страсбурзі.

Від самого ранку, разом з усіма, хто перебував із нами, ми прославляти Господа співом, розважанням, читанням Святого Письма та тишею. Думаю, що саме в тій тиші, яка панувала під час молитов кожен міг знайти відповіді на свої запитання, послухати голосу Господнього та ще раз відшукати свою дорогу в житті. Тематика післяобідніх семінарів закликала нас до роздумів про справедливість, доброту, солідарність, любов, відкривання для себе нових цінностей життя. На одному з таких семінарів суддя Європейського суду з прав людини Енн Пауер-Форд говорила до нас словами св. Терези про світло в середині кожної людини, про віддання себе цілого для інших людей, навіть якщо вони не приймають нас такими, якими ми є.

Ну, і, звісно ж, не обійшлося без нових, неочікуваних та цікавих знайомств, нових друзів та відкриттів. Поглинуті духом, що існує на Тезе ми відкривали себе для інших людей. Безкоштовні посмішки та обійми були доступними для кожного, пісні та танці заманювали до себе всіх перехожих. Новий Рік зігрів і подарував багато радості учасникам нашої молитовної зустрічі.

Було дуже важко попрощатися з усіма, хто так багато зробив для нас, з містами та селами, до яких ми вже так звикли, родинами, що так радісно прийняли та з усіма, хто приїхав цього року до Страсбурга, але ми від'їхали з надією, що колись ми ще зможемо зустрітися. Тому заохочую всіх до зустрічі Тезе наступного року у Празі! Несімо радість між людей, хай Ісус єднає нас!

Олеся ВОНСОВИЧ