Гуртуючись разом – спільнотою ми весело провели час: розповідали смішні історії, бавилися в ігри, куштували солодощі та дарували один одному щиру посмішку і гарний настрій. Ми так захопилися іграми, що час для нас проминув непомітно та швидко і на вулиці настав вечір. Коли почали збиратися додому, прибирати та прощатися, в одну мить відкрилися двері і до нас у гості завітала молода група індусів. Їх було приблизно 15 молодих людей. Для нас це було несподіванкою та приємною зустріччю, адже у кожного з'явилася можливість пізнати культуру, світогляд та життя іншої нації. Наші гості родом з Індії, навчаються на другому курсі у Буковинському Державному Медичному Університеті. Хоча не всі з нашої молоді володіють іноземною мовою, проте мова любові до ближнього є закладена у наших серцях. Кожен спілкувався як тільки міг: хтось мовою жестів, інший підстрибував, щоб дещо пояснити, а деякі просто радували своєю присутністю, але не дивлячись на все це, панувала атмосфера розуміння. Цілий вечір між нами була присутня посмішка. Бл. Мати Тереза сказала: «Посмішка – це початок любові!» На завершення ми проспівали декілька пісень англійською та українською мовами і порозбігалися по домівках. Проте, це ще не кінець...
На наступний день ми спільно з індусами відвідали льодовий майданчик. Для них це новий і цікавий вид спорту. Ми допомагали їм втриматися на ковзанах. Спільне катання було «кумедне» – і під руку, і під боки, і навіть тримаючи на спині партнера. Море позитивних емоцій.
Френціс, з Індії сказав: "Це насправді був один з найщасливіших моментів мого життя. Дякую!"Тому, давайте і надалі будувати спільноту, сіяти щастя та дарувати радість ближнім.
Підготувала Юлія Немчук
