У всіх релігіях приносять жертви. У Старому Завіті Богові приносилися плоди землі та тваринні жертви. Жертва завжди була головним і найважливішим актом культу. Вона полягала у тому, щоби щось віддати Богові через знищення чи спалення. Священик, представник громади, промовляв: "Боже, Ти - Господь усього і всіх сотворінь. В Тебе є право над нами на життя і на смерть. Через наші гріхи, які ми скоїли ми заслужили на смерть, тому ми повинні бути знищені, щоб задовольнити твою величність. Проте Ти цього не вимагаєш, тому принаймні ми вбиваємо і спалюємо тварину, яка нас представляє".
Однак Бог сказав через пророка Малахію, що немає задоволення від жертв, принесених народом Ізраїльським. Вони мали значення лише в тому сенсі, що були фігурою великої, справжньої жертви, яка буде принесена Богові в майбутньому.
Щоб принести таку досконалу жертву Богу-Отцю, Єдинородний Син Божий став людиною, прийняв тіло і душу людини і пожертвував своє життя за нас на Голгофі. Це була досконала жертва, яку прийняв Небесний Отець. У ній Христос був і священиком, і жертвою. Ця жертва знищила наші гріхи, тому Христос став жертвою грішників. "... і кров Ісуса, Його Сина, очищає нас від усякого гріха" (1Йн 1, 7).
Христос був жертвою не тільки для людей Йому сучасних, але для всіх поколінь і всіх часів, а отже, і для нас. Чи слід вважати цю жертву чимось дуже далеким? Христос хоче, щоб усі покоління брали участь у Його жертві. Отже, Спаситель у своїй безмежній любові, мудрості та всемогутності знайшов спосіб зробити свою жертву присутньою у всі часи та у всіх місцях. Він встановив святу Месу, щоб ми брали участь у Його жертві не менш по-справжньому, ніж Божа Матір, св. Магдалина, Св. Йоан та благочестиві жінки, які були на Голгофі, коли Христос помер на хресті.
Свята Меса є уприсутненням Христової жертви - це найважливіша подія на нашій планеті. Це повторюється щодня з усім багатством благодатей, як це було вперше на Голгофі. Будемо в неї брати участь з великою любов'ю і вдячністю.
о. Віктор Ковальський
