В «польському Оксфорді» ми провели більшу половину дня. Чимчикували чарівними вулицями старого міста. Завітали до будинку Фундації Йоана Павла ІІ, де мали змогу відслужити святу Месу. Прогулялися алеями старовинного парку «Ogród Saski» а також відвідали найвідоміший в цьому місті Люблінський Католицький Університет. У ньому знаходиться музей присвячений особі Йоана Павла ІІ, де привітлива екскурсовод розповіла нам про декілька цікавих фактів з життя професора Войтили.

Не менш захопливим був для нас візит в Люблінський Кафедральний Собор у якому ми зустріли літнього священика, котрий завів нас в неймовірно цікаву акустичну залу, де ми могли в протилежних кутках приміщення перешіптуватись і дивуватись великій майстерності тогочасний архітекторів.

Дуже емоційними були також відвідини «Майданку» - музею створеного на базі колишнього німецького концентраційного табору. Історики твердять що крізь це «пекло на землі» пройшло понад 100 тисяч людей, більшість із них не покинули цього місця живими. Проходячи повз катівні і місця праці численних в'язнів ми роздумували над драматичними подіями історії які торкнулись також багатьох представників українського народу. Виявляється що серед в'язнів,помер о. Омелян Ковч, народжений у карпатському селі Космач, священик, котрого папа Йоан Павло ІІ зачислив до сонму блаженних у 2001 році.

Неперевершеним був наш приїзд у місцевість Солєц над Віслою, що знаходиться 70 км від Любліна. Місцеві жителі привітали нас просто феєрично зі справжнім регіональним колоритом і співами. А поліцейський патруль який супроводжував нас від самого кордону цієї громади, справляв враження, що приїхала до наших господарів місця вельми поважна делегація. Привітність і неймовірна щирість місцевих жителів відразу допомогла зрозуміти, що тут витає дух справжнього християнства яке проявляється нічим іншим, як тільки вчинками доброзичливості і милосердя.

о. Андрій Безкоровайний