Наш приїзд у місто Краків був не менш приємним аніж перебування в Радомській дієцезії. Від самого початку було зрозуміло що на нас тут чекають. Привітна посмішка місцевого настоятеля, злагоджена координація дій прихожан-волонтерів, ну і звичайно черговий гостинний прийом самих краківчан. На цей раз нам знову пощастило досвідчити неймовірної доброзичливості яка панує в тутешніх сім'ях.

Останній день нашого перебування в Сольцу над Віслою ми провели в передчутті ностальгії, адже знали що наближається час нашого від'їзду. Стало зрозуміло, що прощатися з такими відкритими і щирими людьми як наші господарі буде не легко. Тим не менше ми провели цей день в колі сімей, які прийняли нашу молодь як своїх дітей.

Поїздка в Радом була логічним продовженням нашого святкування СДМ в Радомській дієцезії. Своє ознайомлення з містом ми розпочали із катедри – серця дієцезії. Перебуваючи у цьому величному храмі ми помолилася за місцевого єпископа, який нещодавно відійшов у вічність. Згодом на нас чекав сюрприз – напрочуд цікава екскурсія старим містом. Унікальність цієї екскурсії полягає в тому, що в різних куточках міста на нас чекали дивовижні історичні персонажі, які з перших вуст розповіли про події давнини. Відтак на площі Ринок ми зустріли «середньовічних» леді та юнаків з якими можна було станцювати старовинний французький танець «менует», Вони розповіли нам про першу конституцію Польщі,…

Наше єднання у вірі невпинно набирає обертів. 22 липня ми вирушили з нашими друзями із Польщі у Санктуарій Матері Божої святого Розарія, що знаходиться в місцевості Високе Коло. Там до нас приєдналися молодіжні групи з Казахстану, Італії, Намібії і Гвінеї. Усі разом ми вирушили у паломництво, завершенням якого була спільна Євхаристія, очолив її єпископ Адам Одзімек. Під час проповіді владика зазначив, що молодь відіграє дуже велику роль в житті Церкви, яку Христос заснував на землі для того щоб неустанно проявляти до людей Боже милосердя.

Перший день нашого перебування в Радомській дієцезії приніс нам знову безліч неймовірних подій та пригод. Розпочали ми його із спільної молитви в парафіяльному храмі і відразу ж вирушили в мандри у сусіднє Свєнтокшискє воєводство. Там ми відвідали унікальний музей кременю під назвою «Krzemionki». Прогулюючись древнім, казковим лісом ми мали змогу побачити водночас старовинні шахти, в яких добували кремінь наші далекі пращури понад 3000 років тому.