Зводили його аж 27 років. До 1774 року, коли Буковину приєднали до Австро-Угорської імперії, у краї не було римо-католицьких храмів. Але разом із австрійськими військовослужбовцями до Чернівців прибули два військові капелани, які одразу почали служити літургії у невеличкій капличці поблизу казарм. Були вони при тодішньому в'їзді в місто (зараз вулиця Шкільна, - авт.).

Під час будівництва – двічі падала вежа

Існує легенда, що під час свого візиту до Чернівців 1787 року австрійський імператор Йосиф ІІ сам обрав місце для зведення мурованого храму. Правда чи ні, але розпорядження було подане, а земля для будівництва храму з каменю – викуплена. «У міського судді Василя Паладі за 1,5 тисячі римських було придбано земельну ділянку, що між будинками військової адміністрації, гауптвахтою та дерев'яною капличкою», - пише у книзі «Чернівці. Документальні нариси з історії вулиць і площ» історик Марія Никирса. Будівництво розпочалося під керівництвом інженера Фенріха, згодом його відкликали до Відня і продовжив його справу інший фахівець. Але справа просувалася дуже повільно, оскільки не вистачало і будівельних матеріалів, і кваліфікованих робочих.

- Зводили костел дуже довго, - розповідає начальник відділу використання інформації документів обласного державного архіву у Чернівецькій області Марія Гуцу. – З 1787 до 1814 року тривало будівництво, адже його постійно супроводжували якісь невдачі. Восени 1793 вперше завалилася вежа костелу і пошкодила всі склепіння даху. Винних тоді не знайшли, роботу надовго законсервували, за відновлення храму взялися аж через десять років. Відтак через прорахунки інженерів вежа обвалилася ще раз і тільки 1814 року будівельні роботи завершили. А 29 липня того року храм освятили. Костел для богослужінь використовували також греко-католики та вірмени, доки не звели своїх церков.

П'ять років костел відновлювали після пожежі

За станом будівлі постійно пантрували не лише священнослужителі, а й крайові інженери. Оскільки невдовзі після завершення будівництва на стінах храму з'явилися тріщини, а спеціальні висновки показали, що фундамент почали підмивати підземні води. 1855-1856 роками знову довелося ремонтувати.«Були проведені мулярські, теслярські, столярські, склярські та малярські роботи... Придбано для церкви нове кадило з посрібленої мессенської бляхи, чекрвоне сукно для покриття східців, що вели до вівтаря, поновили дві старі хоругви», - йдеться у книзі «Чернівці. Документальні нариси з історії вулиць і площ».1861 року у костелі з невідомих досі причин сталася пожежа. Відновили його повністю аж через п'ять років і тоді ж, 1866 року, встановили в храмі орган. Під його звуки у костелі досі проводять богослужіння.

Сто років тому костел розширили

- Костел набув такого вигляду, яким ми зараз його бачимо, майже сто років тому, - каже священик римо-католицького костелу Воздвиження Всечесного Хреста Андрій Пеканець. – Тоді шпилястий дах замінили на кулеподібний і добудували ще частину костелу, адже була потреба розширити його. У місті на той час було 23 тисячі католиків, що складало чверть усього населення міста. Наразі католицька громада у Чернівцях у рази менша, але є. Наш костел – це не музей, це жива парафія.

Ремонт у костелі триває

Розпочали його ще два роки тому, тоді найперше замінили дах і укріпили конструкції перекриття. Наразі у храмі майстри зі Львова відновлюють фрески на стінах та старі двері.

- Дверям, реставрацією яких займаюся, не менше ста років, - каже тесля Роман Павлів. – Тоді майстри робили на совість, адже незважаючи на час і різні погодні умови, деревина не розтріскалася і, загалом, добре збереглася. Після чищення дверей, оброблю їх конопляною олією, оскільки вона набагато краще захищає дерево, аніж найдорожчі європейські лаки.

- Завершити поточні ремонтні роботи плануємо до відзначення ювілею. А так тут ще є роботи на роки. Це ж є і відновленням пам'ятки історії, і живого дому молитви, - каже отець Андрій. Найближчим часом планують замінити у костелі вітражі, які встановили 1927 року.

- Якщо поглянути на вітражі біля головного вівтаря, внизу можна побачити написи – це прізвища благодійників, які пожертвували на них гроші, - каже настоятель костелу Марек Дроздік. - У нашому костелі є вітражі ще австрійські, і такі, які виготовили у 20-30-х роках минулого століття польською фірмою Зеленських. Ця фірма існує в Польщі й понині і вона може відновити наші старі вітражі. Прізвища тих благодійників, які захочуть пожертвувати для цього гроші, як і колись, теж можуть бути вписані.

Цікаві факти про костел

- Вежу костелу використовували як спостережний пункт для своєчасного виявлення пожеж у місті;

- У Чернівецькому костелі Воздвиження Всечесного Хреста є два трони. Один для архієпископа, інший був встановлений для цісаря. У всіх інших католицьких костелах один трон;

- На одній із зовнішніх стін костелу встановлено найстаріший в Західній Україні сонячний годинник. Він досі за сонячної погоди показує час, щоправда, віденський;

- На вежі костелу 1818 року встановили годинник, механізм якого до наших днів кілька разів замінювали. Востаннє 1906 року, про що свідчить напис на годиннику із внутрішнього боку. Цей годинник треба щодня заводити;

- Звучання органа з чернівецького костелу у 70-их роках ХІХ століття відзначили як найкраще у Відні та Парижі;

- При костелі працюють три сестри монахині ордену Урсулинок. Місія цього ордену – виховання та навчання дітей і молоді. Саме монахині влаштовують на різдвяну месу у костелі дитячі постановки про народження Христа.

«Від і дО»
Посилання на оригінал статті