Постава покори (яка передається через посипання голови попелом) впроваджує людину в атмосферу пустелі, тобто обов'язкового усамітнення, де відбувається повільний процес зустрічі з Богом. Цю атмосферу створюють: піст, милостиня та молитва – ці три фундаментальні біблійні дії людини, як своєрідні знаки її навернення та покори. Усі ці елементи використовувалися раніше пророками Ізраїлю та святими Церкви, не кажучи вже про самого Ісуса, який постив та молився в пустелі, щоб у відповідній час віддати Своє життя на хресті. Ці дії є, нарешті, виразом нашої любові, замислення над тайною спасіння та поваги до неї. Вони провадять нас у самий центр Божого середовища. Вони всі разом становлять зміст перебування в пустелі на самоті: вони вчать нас слухати Божу волю та бути уважними до істинних потреб іншої людини.

Ми запитали, що для наших парафіян значить Великий Піст?

с. Еля Щуцька: "В цей час можна подумати, що є не так в моєму житті. Над моїми занедбаннями та недоліками, замислитись,що можна змінити в житті, щоб стати кращою. Задуматись над стражданнями Ісуса Христа – заради мого спасіння. Беру постанови, які допомагають бути ближче до Ісуса, щоб черпати Його безмежну любов та нести її до кожного серця".

п. Антоніна Савчук: "Для мене Піст це особливий час навернення, молитви, особливо Хресна Дорога та Гірки Жалі, які по особливому допомагають пережити цей час. Звичайно, допомога ближнім та постанови. Колись ми з сином брали собі за постанову кожного дня ввечері молитись один десяток розарію, але він вже виріс, працює тому не виходить. На цей Піст у мене є певна постанова, надіюсь Господь допоможе її виконати".

А що для тебе означає час Великого Посту?