Кс. диякон Гжегож Подоловскі народився у Польщі, у місті Мєлєц (поблизу міста Жешова). Там зростав і закінчив школу. У школі мав хист до гуманітарних наук і дуже полюбляв вивчати мови. Згодом поступив до ліцею, який знаходиться у місті Жешув і отримав кваліфікацію з спеціалізації шофер-механік.
Сам кс. диякон Гжегож з католицької родини. Жив з сім'єю поблизу костелу і коли він був малим, то допомагав у його будівництві. Спочатку був міністрантом, згодом лектором. Був завжди в добрих відносинах з сестрами та священиками. Що спонукало його до священства? А те, що він відчував, що хоче доносити Слово Боже до людських сердець. Його мрія - бути поряд з Богом і костелом. На таке його рішення родина позитивно відреагувала, тому що, як каже його мати: "Коли я почула рішення свого сина - я дуже зраділа."
Кс. диякон Гжегож навчався у Варшавській семінарії: два роки на філософському факультеті та рік на теологічному. Згодом, через рік, вирушив до Америки у OrchardLake MI, де два роки вивчав англійську мову та три роки теологію. Коли була зустріч священників у Чикаго, приїхав архієпископ Мечислав Мокшицький, диякон мав нагоду з ним поспілкуватися та запитати, чи не потребує Україна дияконів. Через 2 місяці вони здзвонились.
12 листопада 2012 року диякон приїхав до Львов та перебував у семінарії лише тиждень. Після розмови його скерували до Заболотова, де він був на практиці декілька місяців. Після цього мав місяць відпустки, а після неї їде до Чернівців, де буде до 25 травня 2014 року.
Кс. диякон Гжегож хоче, щоб наша християнська віра між католиками, православними і протестантами зміцнилась. Для цього, він вважає, нам усім треба відкрити свої серця і себе самих на Євангелію, правдиве Боже Слово. Відкрити серця на реальне розуміння, на правду. Адже Ісус Христос прагнув єдності. Нашу християнську віру, він вважає, можна зміцнити молитвою та адорацією, бо без цього віра була би мертвою.
У 2014 році буде 200-річчя нашого костелу і кс. диякон Гжегож хотів би побажати, щоб на ювілей було зміцнення парафії, щоб люди зміцнились духовно і щоб кожен міг належати до нашої спільноти.
Я вважаю, що усім потрібно бути однією великою Родиною. Дітьми Божими.
Величезне дякую диякону за те, що розказав про нам себе.
Підготувала Ліза Чаглей
