«Дорогі діти, якби ви знали, як Я вас люблю, ви б плакали від радості».
Як часто ці слова промовляє до нас Небесна Мати, а ми не чуємо їх. Ми так багато оглядаємо телевізор, сидимо за комп'ютером, читаємо газети, і через це наші голови переповнені інформацією так, що в наших серцях не залишається місця для любові до Неї та ЇЇ Сина. Яке ж ЇЇ материнське серце є засмучене, коли шукає любов у наших серцях. Ми не готові з любові підкорити свою волю Божій волі.
Часто нам так здається, що Вона є якоюсь магічною річчю до якої можна звернутися із загаданими бажаннями. Це є хибний погляд. Вона не є річчю, а особою.
Ми так багато спілкуємося з рідними, близькими та друзями, то тим більше є для нас важливим та потрібним спілкування з нашою Матір'ю. Будь-які стосунки потребують спілкування. Ми повинні цінувати прекрасний Дарунок Бога людству – Небесну Матір, Яка надзвичайно любить нас і чекає нашої безкорисливої любові.
Вона так прагне заопікуватися нами та привести нас до Свого Сина, але ми не вміємо прийняти ЇЇ опіки. Наші відносини з Нею обмежені традицією «клепання» розарію. Чи ж молитва на розарії є чимось поганим? Ні! Це прекрасна молитва, але коли вона походить від серця, з любові.
Виходить, яка ж слабка наша людська природа. Ми не вміємо прийняти любові, ані відповісти на неї. Можливо, варто змиритися з цим? Ні! Це зовсім не так! Бо правдивий християнин – це людина «боротьби», людина «духовних змагань».
В нашій Церкві так багато людей зараховано до лику святих. Всі вони були різні за своїм покликанням та людськими якостями, але якщо заглибитися в їхнє життя, то знаходимо деяку особливість – особливе вшанування Пресвятої Діви Марії. Виходить, що наша Небесна Матір і є та найкоротша дорога до Неба!
Скільки ж нам ще потрібно доказів, що Вона достойна любові та пошани? Отже, вчімося відповідати на любов нашої Неньки. Не потрібно зволікати. Почнімо з чогось найменшого. Просто промовмо до Неї з любові, а Вона усміхнеться нам. Звернеться тихим, ніжним голосом: «Не хвилюйся, Я допоможу тобі», – та випросить у Свого Сина все, чого ми так потребуємо.
Підготував Зелений Владислав