"Гіркі Жалі" — богослужіння, які спонукають до співпереживань Страстей Христових.

У періоді Великого Посту існує багато видів спеціальних богослужінь, які спонукають до жалю за свої гріхи, закликають до навернення до Господа. Церква має багатовікові традиції, які вдосконалюються і доповнюються. Одним з них є богослужіння, яке виникло на території Польщі і відноситься до польської традиції. "Гіркі Жалі" — це збірка пісень про Страсті Христові, які співають кожної неділі Великого Посту. Достеменно не відомо, хто є автором цих пісень. Можливо, священик Лоуренс Станіслав Бенік, який у 1707 році вперше їх видав друком. Назва "Гіркі Жалі" поширилася пізніше. Вона походить від перших слів пісні: "Гіркі жалі прибувайте, серця наші проникайте". Це богослужіння вперше відбулося у костелі св. Хреста, у Варшаві 13 березня 1707 року.

Переживання Христових Мук має, звичайно, набагато старшу традицію. На початку XVIII століття, як і раніше проводилися богослужіння, які своїми коренями сягають у середньовіччя. Велика відданість і віра у Бога тогочасних людей, характеризувалася особистими переживаннями Страстей Христових, потребуючи нових форм богослужінь. Таких, які б не тільки відображали біблійні події, а й дозволяли людям краще уявити собі страждання Ісуса. Таким чином, це богослужіння ("Гіркі Жалі") стало поширеним і неповторним.

"Гіркі Жалі" – це особливе богослужіння, в якому людина має можливість задуматися над важкими переживаннями і стражданнями Спасителя. Хоча, початок цих богослужінь сягає періоду бароко – часу, у якому розвивається містична література, актуальність цієї молитви є і у наші дні. Це богослужіння пробуджує сильні емоції, які полегшують і збагачують молитву і заохочують наслідувати Ісуса. "Гіркі Жалі" – це молитва, яка вказує на емоційне переживання відносин з Богом. Ця молитва повинна охоплювати цілу людину – її почуття, які спонукають до дії, помагають у реалізації радикальної євангельської віри.

Опрацювала Юлія Немчук