У Старому Завіті краса і пишність супроводжують самого Бога: "Велич і блиск перед обличчям у нього, сила і сяйво в житлі його." Те, що Бог створив, також має гармонію і порядок, які захоплюють серце людини. З іншого боку, ми знаходимо застереження на сторінках Біблії не захоплюватися поверхневим виглядом. Краса іноді обманлива. Автор «Книги мудрості» робить зауваження язичникам, які «вогонь або вітер, або пливке повітря, або зоряне склепіння, або бистру воду, або світила небесні вважали за богів, правителів світу. - вони нехай знають, наскільки їхній Володар кращий, бо сам Творець краси творив їх (...) Бо з величі та краси створінь по аналогії можна дійти до пізнання їхнього Творця".
Вигляд зірок велить псалмоспівцю кликати: "хто така людина, що пам'ятаєш про неї, або людський син, що навідуєшся до нього?" Бог створює речі, які є добрими і тому прекрасними. Людина є найпрекраснішим із Його створінь. Тим більше, що Месія пообіцяв Ізраїлю бути "найкрасивішим із людських синів": «Твоя врода перевершує красу людських синів.» (Пс 45, 3)
В Ісусі Христі Бог подарував світові найвищу красу. Коли ми читаємо Євангеліє, з кожною притчею, кожним чудом і ділом Господа Ісуса, стає зрозуміліше, що Він для нас як світло. Життя Христа прекрасне в зворушливій формі, воно заохочує нас до наслідування. Ісус - "найкрасивіший із синів людських", як передбачив псалмист, але це видно перш за все у його вчинках. Христос прекрасний, коли молиться і каже Отцю "Авва", коли він вчить апостолів, як молитися. Ми бачимо його блиск у делікатності, з якою Він торкається прокажених, у любові, з якою Він обіймає дітей, у повазі, яку Він виявляє до всіх, у тому числі до відкинутих. Ісус схожий на польові лілії, одягнений у добро і милосердя, які виявляє до найбідніших, у мужності, з якою Він захищає жінку, засуджену на побиття камінням. Хоча не має куди покласти голову, «навіть Соломон у всій своій пишності» не може зрівнятися з Ісусом, одягненим в одяг любові. Це ми бачимо особливо тоді, коли для нашого спасіння Ісус кидається в палаючу піч Страстей. У стражданні Він випробовується як золото, і хоча тортури та побиття змінили його обличчя до невпізнання, наші серця звертаються до Нього. Небесний Отець добре знав свого Сина, Він знав, чим Він обдарує людей. Тому при хрещенні Господа Ісуса з небес пролунав голос: «Це Син Мій улюблений, якого Я вподобав. Слухайте Його!"
Ми покликані дивитись на красу Божого серця. Але це ще не все - через Хрещення Бог робить нас своїми прийомними дітьми в Христі. Ми, звичайні люди, які маючи в собі схильність до зла та гріхів, мають також шанс на духовну красу. Хрещення розпочинає життя Боже в нас і показує цілком новий вимір світу. Мало того, приваблювати і задовольняти нас має нас не лише те, що видно очам. Ми покликані наслідувати Христа і наслідувати Його приклад, шукати сліди Божої краси у інших людей. На Хрещенні ми отримали білий одяг, можливо, ми навіть не знаємо, де він. І все ж це був лише знак одягання в Христа. Чи можемо ми сьогодні, дивлячись на своє життя, побачити що ми одягнені в Нього – в Христа?
о. Віктор Ковальський