Версія для друку
Вівторок, 09 червня 2020 10:10

СЕРЦЕ ІСУСА, СПРАВЕДЛИВОСТІ І ЛЮБОВІ СКАРБНИЦЕ

Святе Серце Ісуса - це святилище, в якому знаходяться справедливість і любов. Бог справедливий, тобто за добро винагороджує, а за зло карає. Бог також милосердний, тобто Він охоче прощає грішника, який кається в своїх гріхах. Бог один. В Ньому всі якості є одним. Наша некомпетентність та обмеженість змушують нас бачити в Богу кожну річ окремо, тому ми відрізняємо у Ньому: добро, справедливість, мудрість і всемогутність. Але так само, як і в призмі, один білий промінь світла розкладається на сім кольорів веселки, тому в нескінченній досконалості Бога, що є одним, ми бачимо різні якості. У Євангелії ми знаходимо не лише слова, сповнені любові, які зворушують нас до сліз, але й громовий гнів справедливості, що наповнює нас жахом.

Безумовно, Ісус був дивовижним, коли докоряв фарисеям: "Горе ж вам, книжники та фарисеї [...] сліпі проводирі сліпі [...] лицеміри! [...] Змії, поріддя гадюче, Як вте¬чете від суду геєни?» (Мт 23, 13–35). Або коли Він сказав про спокусників, які приносять згіршення: "А хто спокусить одного з цих ма¬лих, які вірять у Мене, тому краще повісити млинове жорно на шию і втопити у морській гли¬бині. Горе світові від спокус! (Мт 18, 6-7). Він сумно сказав про Юду: «Краще було б цій людині не народитися» (Мт 26, 24).

Ісус, хоч і добрий Вчитель, не побоявся із усією ясністю та силою висловити фундаментальну правду про пекло: «Ідіть від Мене, прокляті, у вічний вогонь» (Мт 25, 41). Дійсно, Ісус сповнений любові, але і породжує страх. Він сповнений любові до тих, хто Його любить; однак Він попереджає тих, хто Його забуває. Немає нічого більш трагічного, ніж зневажене та відкинене кохання.

Може у когось із нас є сумніви: якщо Господь Ісус такий добрий і милосердний, то як може існувати пекло? Воно існує, бо Бог – це також безмежна справедливість. Також немає сенсу думати, що якщо Бог добрий, то Він закриває очі на людські гріхи та помилки. Це те, що іноді роблять люди, бо людська любов недосконала. Бог милосердний і милостивий, але справедливий. Тож коли ми опинимось перед престолом справедливості, нас буде судити з усією точністю та справедливістю.

На момент смерті наш час милосердя закінчиться. Ніхто не повинен бути під ілюзією, що Божественний Суддя поведе його на небо, якщо він цього не заслужив; або що Він дасть йому слави вищу на ступінь, ніж він мав на це право.

Якщо хтось молиться, щоб Бог був милосердним до нього на суді, то Бог може почути його лише таким чином, що в цьому житті Він надасть йому необхідні благодаті, щоб він міг очиститися від гріхів і витривати в Божій благодаті до самої смерті.

Коли людина замислюється над справедливістю Бога, вона відчуває страх і може впасти духом. Однак, коли вона роздумує над любов'ю Бога, тоді відчуває довіру, а іноді і впевненість. Ми повинні поєднувати ці почуття: мати обережну довіру і довірливий острах.

Добрий Ісусе, який був милосердним до найбільших грішників, дай нам так пройти через випробування земного життя, щоб ми могли віками прославляти Твою милість на небі.

о. Віктор Ковальський