Вже третій місяць у нашому костелі проводиться ремонт, а точніше - відновлювальні роботи фресок храму. Звичайно, що можемо цей час з впевненістю називати історичним, адже ремонтні роботи не велися майже століття. І мені випала нагода оглянути, як все відбувається та поспілкуватися з консерваторами.

Саме від них дізналася, що фрески на передній частині костелу (а саме тут йдуть роботи) були виконані в першій половині ХХ століття, а точніше в 20-х роках. За цей час на стінах утворився великий шар бруду та конденсат, що осідав на стінах. Завданням консерваторів є очистити фрески від забруднень, закопчення від свічок, відновити втрачені фрагменти та опісля укріпити фрески. Під час роботи використовуються різноманітні інструменти, проте, на моє здивування, це не були якісь сучасні агрегати, а звичайні шпателі, палочки з ватою, які слугують для очищення бруду. Наприклад, на тоненьку паличку накручується вата, яка вмочується у спеціальний розчин, також при цьому використовується спирт та дистильована вода. І все це для того, щоб запобігти поширенню бактерій та появі грибка на стінах.

Майстрам-консерваторам вдалося відчистити стіни до панелей, а далі це все треба буде ще укріпити. Дуже важливо, що саме в цей час була проведена заміна електричної проводки, що поєднана із консерваційними роботами. Адже це забезпечить кращий ефект відновлювальних робіт та дасть змогну уникнути поновному розсвердлюванню стін храму.

Загалом в команді консерваторів працює до восьми майстрів, а саме: Толочко Микола (керівник), Камицький Тарас, Кіт Павло, Шумська Анна, Сьомочкіна Поліна, Могитич Юстина, Гануляк Леся, Янкова Ольга. Наші консерватори - зі Львова. За весь час їхньої роботи вони відновили велику кількість храмів із різним ступенем знищеності, в деяких навіть більше 70% (як, наприклад, в Лужанах в церкві 15 століття, яку довелося повністю перемальовувати). Як пояснили майстри, основним завданням консерватора є відновити первісний вигляд образу без жодного домальовування чи перемальовування - тобто все повинно бути саме так, як намалював автор. Лише коли частини цілого образу втрачені (приміром, відшарувались та відпали), то в такому випадку робиться домальовування втраченого фрагменту. На фресках нашого костелу відсутні істотні ушкодження, лише місцями повідпадали маленькі частинки штукатурки – наслідок багатолітньої дії диму та конденсату, який через погану вентиляцію осідав на стелі з фресками. Але консерватори такі недоліки усунуть. З того, що там побачила можу сказати: „різниця безумовно відчувається, фрески виграють яскравими кольорами".

Роботи триватимуть до кінця листопада, а далі продовжаться навесні, орієнтовно - у квітні. Оскільки через низькі температури стіни охолоджуються, що унеможливлює роботу з фресками та ставить під загрозу їх знищення.

Також у найближчих планах – і реставрація вітражів костелу, які потребують негайного ремонту. Дивлячиь знизу, практично нічого непомітно, проте зблизька можна зауважити шматочки розламаного скла, які вже навіть в деяких місцях повідпадали. Що важливо, через ці щілини потрапляє і холодне повітря й так в неопалювальний костел.

Отож, всім парафіянам нашого храму треба задуматись над його майбутнім. Бо ніхто не прийде та не зробить це за нас, адже ми успадкували його від наших предків, які зводили та впорядкували костел. А нашим завданням є зберегти цей величний скарб та зуміти гідно передати його прийдешнім поколінням.

Ольга БИНДЮ, парафіяльна газета «Промінчик» № 7(49).