Версія для друку
Понеділок, 31 липня 2017 09:28

Сплав по Дністру

Подорожі навчають більше, ніж будь-що інше. Іноді один день, проведений в інших місцях, дає більше, ніж десять років життя вдома (Анатоль Франс).

24 серпня розпочався невеличкий рафтинг для молоді двох країн, України та Німеччини. Протягом трьох днів ми мали унікальну можливість дослідити природні та історичні атракції Дністровського каньйону, побували на Червоній горі, що вважається найтеплішим місцем каньйону, скупалися у водах Джуринського водоспаду, відвідали руїни Червоноградського замку та отримали добрий заряд позитивної енергії Дністра. Але найголовніше - зав'язали тісні зв'язки з новими друзями і подолали мовний бар'єр. На мою думку, найсильніша дружба виникає саме в таких нестандартних ситуаціях, коли кожен виходить із зони свого комфорту і не може приховати власного "я". Приємно, що ми змогли гуртом плисти по річці, грати в ігри, співати пісні на різних мовах і навіть трішки куховарити.

Вже в Чернівцях ми побували у замісника губернатора, послухали чудову музику, яку нам зіграла Лариса Маркуляк-Бережан, зробили невеличку прогулянку вуличками міста та разом побували на Службі Божій, яка теж була двома мовами. Багато хто запитає, що найважчого було в такій зустрічі? Спочатку здавалося, що це мовний бар'єр чи ,можливо, спека, однак вже пізніше розумієш, що найважче - прощатися. Ми простояли близько 20 хвилин, нічого не говоривши, бо кожному важко вдавалося розставатися. Сподіваємось, що це наша не остання зустріч.

Звичайно, краще один раз самому побачити, ніж сто разів почути, один раз самому вирушити в подорож, ніж слухати про неї від когось.

Ілона Оначук